задушевний

1. Який виражає глибокі, щирі почуття, переживання; сповнений тепла, сердечності, відвертості.

2. Який відбувається в атмосфері взаємної довіри, відвертості та близькості; інтимний.

3. (Перен.) Який глибоко захований у душі, потаємний, сокровенний.

Приклади вживання

Приклад 1:
Особливо самовіддано і свято кохав її хороший і задушевний юнак Сеня Логозинський, а мама не любила його, тільки дуже жаліла, до сліз жаліла. А любила вона якогось Ярового, якому вона готова була цілувати ноги і навіть сліди його ніг на землі, а він не любив її… Потім тому, що вона була гарненька, мама, здобувши початкову освіту, далі не схотіла вчитися.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”

Частина мови: прикметник () |