Словник Української Мови
Буква
1. Померти від удушення, нестачі повітря, коли щось перекриває дихальні шляхи або тисне на горло.
2. Задихнутися від сильного кашлю, плачу, сміху тощо, втратити можливість вільно дихати на короткий час.
3. Перен. зазнати внутрішнього занепаду, втратити можливість вільно розвиватися через гніт, пригнічення чинниками зовнішнього або внутрішнього характеру.
Приклад 1:
В такій шаховці можна б задушитися, але творчий геній НКВД передбачливий: вгорі прибито шматочок подірявленої бляхи і такий же шматочок прибито на дверях, над невеличкою діркою. Крім бляхи, на дверях ще є вовчок, передбачливо засклений, щоб мешканець шаховки не штрикнув часом пальцем у око тому, хто зазиратиме.
— Невідомий автор, “013 Bagryanyy Ivan Sad Getsymanskyy”