1. Втратити повагу, авторитет, добру репутацію; опинитися в стані зневаги, приниження.
2. (щось) Привести щось у стан зневаги, знецінення; опоганити, збезчестити.
-
зазначка
1. Діалектне позначення, знак, мітка, яку ставлять на чомусь для пам’яті або відмічання.
2. Рідкісне позначення чого-небудь у тексті, коротка примітка, замітка.
-
зазначитися
1. Отримати відзнаку, нагороду або визнання за досягнення; відзначитися.
2. (рідко) Бути зазначеним, вказаним десь (у списку, документі тощо).
-
зазначити
1. Вказати на щось, звернути увагу, відмітити (переважно в мовленні чи письмовому тексті).
2. Позначити, зробити позначку, відзначити (написанням, знаком тощо).
3. Зазнати, відчути на собі (часто про щось негативне: збитки, втрати, поразку).
-
зазначення
1. Дія за значенням дієслова «зазначити»; позначення, відмітка чогось, вказівка на щось.
2. Текстовий або графічний елемент (позначка, напис, символ тощо), яким щось зазначено, вказано або виділено.
3. У документі, публікації тощо: коротка довідка, примітка або посилання, що уточнює або доповнює основний текст.
-
зазначений
1. Такий, що був згаданий, названий або вказаний раніше в тексті, розмові тощо; вищезгаданий.
2. (У документах, офіційних текстах) Такий, що спеціально відмічений, позначений, на який звертають увагу; завідомо визначений.
-
зазначатися
1. Бути зазначеним, позначеним, відміченим десь або в чомусь; фіксуватися у письмовій чи іншій формі.
2. Виявлятися, помічатися, ставати очевидним у чомусь або в ході чогось; спостерігатися.
3. (У пасивній конструкції) Вказуватися, згадуватися, бути названим у тексті, переліку тощо.
-
зазначати
1. Помічати, фіксувати щось, звертати на щось увагу, робити відмітку.
2. Висловлювати, повідомляти, констатувати щось, наводити певні відомості чи думку.
3. Робити письмову або іншу позначку, нотатку з певною метою.
-
зазначання
Дія за значенням дієслова «зазначати» — помічати, відзначати, фіксувати щось, звертати увагу на певний факт або обставину.
Результат такої дії — зауваження, примітка, позначка, короткий запис або висловлювання, яким щось зафіксовано або на щось вказано.
-
зазнатися
1. (розм.) Стати зазнайкою, загордитися, забагати про себе думки.
2. (заст.) Відчути, пережити щось (зазвичай негативне); зазнати.