1. Стати золотистим, набути золотавого відтінку або блиску.
2. Почати виглядати багато, розкішно, наче вкрите золотом (переносно).
3. Розпочати плодоносити, наливатися (про злакові культури, колосся).
Словник Української Мови
1. Стати золотистим, набути золотавого відтінку або блиску.
2. Почати виглядати багато, розкішно, наче вкрите золотом (переносно).
3. Розпочати плодоносити, наливатися (про злакові культури, колосся).
1. Стати золотим, набути золотавого кольору або блиску.
2. Перен. Стати щасливим, радісним, сяйовим (про погляд, посмішку тощо).
3. Розпочати золотіти, почати набувати золотавого відтінку (наприклад, про листя восени).
1. (про поверхню) Покритися тонким шаром золота або набути золотавого відтінку, заблищати золотистим кольором.
2. (перен., про рослини, листя тощо) Набути жовтого, золотистого кольору, характерного для восени або стиглості.
3. (перен., високо) Стати багатим, розбагатіти, досягти матеріального достатку.
1. (розм.) Набриднути, нав’язливо докучати комусь своїми проханнями, скаргами або постійною присутністю.
2. (перен., розм.) Викликати роздратування, досаду своєю одноманітністю або тривалістю (про явище, стан тощо).
1. (розм.) Викликати подразнення, невдоволення або роздратування у когось; діяти на нерви.
2. (перен., розм.) Набриднути комусь своїми діями, вчинками, постійним звертанням уваги; нав’язливо турбувати.
Зазолений — прикметник, що позначає колір, схожий на золото, що має золотавий або позолочений відтінок; золотистий.
Зазолений — уживається у значенні: прикрашений золотом, покритий тонким шаром золота; позолочений.
1. Старовинний український звичай запрошення (звання) гостей на весілля, який відбувався за кілька тижнів до урочистостей; обряд, під час якого родичі нареченого з нареченою або дружкою обходили село, сповіщаючи про весілля та запрошуючи людей.
2. Обрядові пісні, що виконувалися під час цього звичаю.
зазнобитися — почати відчувати заздрість, зазнобу до когось або чогось; заздрити.
1. (заст.) Запалити, розпалити сильне почуття кохання, пристрасті до когось; збудити любов.
2. (перен., рідк.) Викликати сильне бажання, потяг до чогось; запалити, збудити.
1. Втратити повагу, авторитет, добру репутацію; опинитися в стані зневаги, приниження.
2. Стати предметом презирства або глузування через власні вчинки або якості.