Словник Української Мови
1. Гострий виступ на лезі ріжучого інструменту (пилки, ножа тощо), призначений для кращого різання чи розпилювання матеріалу.
2. Дрібний виступ, щілинка або заглиблення на краю або поверхні чого-небудь, що утворює нерівний, зубчастий контур.
3. Перен. Характерна, легко запам’ятовувана риса, деталь, яка робить щось виразним, помітним (наприклад, у зовнішності, поведінці).
1. (діал.) Те саме, що зазубрина — невелика вищербина, щілина або заглиблення з зубчастими краями на поверхні чогось.
2. (перен., розм.) Про людину з гострими, виступаючими вперед зубами.
3. (техн.) Деталь механізму, інструменту тощо, що має зубці або виступи для зчеплення.
1. Виступ на лезі ріжучого знаряддя (ножа, меча, пилки тощо), що утворюється при вищіпленні маленької частки металу; зубчик, зуб.
2. Те саме, що зазублина — дрібна щербина, вищербина на ріжучій кромці леза.
3. Рідкісне, застаріле позначення зубця, зубчика на будь-якому предметі (наприклад, на колісній парі).
1. (про зорі) Почати зоріти, засяяти на небі; з’явитися (про першу зірку).
2. (перен., розм.) З’явитися, виникнути (переважно раптово або про щось яскраве, помітне).
3. (перен., розм.) Загорітися, зайнятися (про світло, вогонь, полум’я).
1. Почати зоріти, засяяти, заблищати (про зорі, світло тощо).
2. Перен. Виникнути, з’явитися (про почуття, думки, сподівання тощо).
1. Відчувати сором, стидатися, засоромлюватися через власні вчинки або ситуацію.
2. (застаріле) Дивитися з докором, осуджувати поглядом; закидати очима.
1. Робити зазори, щілини, утворювати просвіт між частинами чогось; залишати непокриту, незаповнену смугу.
2. (перен., розм.) Викликати почуття сорому, ганьби; зганьбити, осоромити когось або щось.
1. Який має зазори, тріщини або щілини; тріщинуватий.
2. Який має проміжки між суміжними деталями, елементами; нещільний.
3. Розмовне. Про людину: який має значні прогалини в знаннях, недостатньо обізнаний у чомусь.
1. Відстань між двома поверхнями, деталями або предметами; проміжок, щілина.
2. Перен. Розрив, невідповідність, розбіжність між чим-небудь (думками, положеннями тощо).
3. Техн. Конструктивно передбачений проміжок між сполучуваними деталями механізму для забезпечення їх вільного руху або з урахуванням теплового розширення.
1. Покритий тонким шаром золота або позолочений.
2. (Переносно) Наданий блиску, пишноти, величності; прикрашений, ушляхетнений.