1. (про гострі предмети, ріжучі кромки) Стати зубчастим, отримати зазубрини внаслідок ушкодження або зношування; зазубритися.
2. (переносно, розмовне) Стати гострим, різким, колючим (про риси обличчя, вираз очей тощо).
Словник Української Мови
1. (про гострі предмети, ріжучі кромки) Стати зубчастим, отримати зазубрини внаслідок ушкодження або зношування; зазубритися.
2. (переносно, розмовне) Стати гострим, різким, колючим (про риси обличчя, вираз очей тощо).
1. (діал.) Зачепити, затягнути щось гострим предметом, зробити зазублину.
2. (перен., рідк.) Різко втрутитися в розмову, перебити когось, “встряти” з зауваженням.
Зазувистий (прикметник) — такий, що має численні зазубрини, зазубрення; з нерівними, зубчастими краями або поверхнею.
Зазувистий (власна назва, термін) — що стосується або належить до роду грибів Зазувисті (Hydnum), які мають гіменофор у вигляді шипиків (зазубрин).
1. (розм.) Навчитися чогось напам’ять, зазубрити, часто без глибокого розуміння.
2. (перен., розм.) Засвоїти, запам’ятати якусь інформацію або навичку до автоматизму, шляхом багаторазового повторення.
1. Запам’ятовувати щось механічно, без розуміння, зазвичай для відповіді на заняттях або іспиті; зубрити.
2. Робити зазубрини на чомусь; зазубрювати.
1. Рідкісна назва для людини, яка живе або народилася в селі Зазуванець (Зазуванець) на Тернопільщині.
2. У переносному значенні — уперта, завзята людина, яка наполегливо стоїть на своєму; зухвалець, задирака.
Ставати зубчастим, набувати вигляду зубців або зазубрин.
Зазубрювати — навмисно завдавати зазубрин на лезі ріжучого інструменту (ножа, сокири тощо), щоб зробити його непридатним для роботи.
Зазубрювати — робити зубчастим, створювати зубці на краю чогось.
1. Дія за значенням дієслова “зазубрювати” — механічне, часто без розуміння, запам’ятовування тексту, правил, формул тощо шляхом багаторазового повторення.
2. (перен.) Набування навички, вміння або знання шляхом тренувань, вправ, що доводять їх до автоматизму.
1. Стати зубчастим, нерівним, набути вигляду зазубрин (про край або поверхню чогось).
2. Утворити на собі зазубрини, стати гострим із зубцями (про ріжучі інструменти, зброю тощо).
3. Перен. Стати різким, ущербним, набути вигляду, що нагадує зубці (про лінію горизонту, силуети будівель тощо).