1. Почати зоріти, засяяти, заблищати (про зорі, світло тощо).
2. Перен. Виникнути, з’явитися (про почуття, думки, сподівання тощо).
зазоріти
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: дієслово () |
Древослів
Словник Української Мови
Словник Української Мови
Буква
1. Почати зоріти, засяяти, заблищати (про зорі, світло тощо).
2. Перен. Виникнути, з’явитися (про почуття, думки, сподівання тощо).
Відсутні