зазубець

[zɑzubɛt͡sʲ] Іменник

Буква:З

Значення

  1. Гострий виступ на лезі ріжучого інструменту (пилки, ножа тощо), призначений для кращого різання чи розпилювання матеріалу.

  2. Дрібний виступ, щілинка або заглиблення на краю або поверхні чого-небудь, що утворює нерівний, зубчастий контур.

  3. Перен. Характерна, легко запам’ятовувана риса, деталь, яка робить щось виразним, помітним (наприклад, у зовнішності, поведінці).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. зазубець, р. зазубець, д. зазубець, з. зазубець, о. зазубець, м. зазубець, к. зазубець

Більше записів