зазначання

Приклад 1:
Таблиця 1.3 Конфігурація блоків Назва блока Графічний вид блока Призначення у програмі Початок-кінець Початок (кінець) чи вхід (вихід) для підпрограм Блок введення- виведення Введення даних та виведення результатів обчислювання Блок обчислювань Обчислювання за формулами Умовний блок (розґалуження) Вибір напрямку виконування алгоритму залежно від виконання певних умов Блок модифікацій (заголовок циклу) Задає початкове й кінцеве значення та крок для параметра циклу Посилання на іншу сторінку Задає зв’язки поміж частинами схеми, розташованими на різних сторінках З’єднувач Зазначання зв’язку поміж перерваними лініями потоку, що зв’язують блоки Коментар Зв’язок поміж елементом схеми і поясненням Відстань поміж паралельними лініями потоків має бути не меншою за 3 мм, поміж іншими блоками й символами – не менше за 5 мм. Лінію потоку можна обривати, використовуючи на місці обриву з’єднувачі, якщо схему ви- конано на двох чи більшій кількості аркушів, чи якщо з’єднувані блоки розта- шовано на значній відстані один від одного.
— Невідомий автор, “132 Trofimenko Og Prokop Iuv Shvaiko Ig Ta Inc Osnovi Programuva Tech”

Приклад 2:
До них можна явно звертатися за допомогою імені області й опе- ратора доступу до області видимості ::, наприклад: demo::i=100; demo::func2(10); Якщо ім’я часто використовується зовні свого простору, можна оголоси- ти його доступним за допомогою оператора using: using demo::i; Після цього можна використовувати ім’я без явного зазначання області. Якщо є потреба зробити доступними всі імена з певної області, викорис- товується оператор using namespace: using namespace demo; Оператори using та using namespace можна використовувати всередині іменованої області, щоб зробити в ній доступними оголошення з іншої області: Розділ 8 314 namespace Department using demo::i; .
— Невідомий автор, “132 Trofimenko Og Prokop Iuv Shvaiko Ig Ta Inc Osnovi Programuva Tech”