Зазнайкуватість — властивість зазнайкуватого, яка виявляється в зарозумілості, занедбанні, зарозумілій поведінці або високомірному ставленні до оточуючих.
-
зазнайкувато
У спосіб, властивий зазнайці; з почуттям власної вищості, переваги; зневажливо, зухвало, зверхньо.
-
зазнайкуватий
1. Схильний до зазнайства, зарозумілий, що виявляє надмірну впевненість у своїх знаннях або здібностях, зверхність.
2. Який виражає зазнайство, зарозумілість, зверхність (про вигляд, поведінку, тон тощо).
-
зазнайко
1. Розмовне, зневажливе позначення людини, яка схильна до зазнайства, виставляє себе знавцем у всіх справах, поводиться зухвало та самовпевнено через перебільшене уявлення про власні знання, здібності або важливість.
2. (У літературі) Персонаж однойменної повісті української письменниці Наталії Забіли, що втілює образ зарозумілої, егоцентричної дитини.
-
зазнайбіда
1. Розм. Людина, яка схильна до постійного нарікання, скарг на життя та власні невдачі, часто з метою викликати співчуття або приховати власні недоліки; той, хто зазнайомлює (робить знайомим) своє бідування.
2. Перен., неодобр. Той, хто навмисно або через звичку створює враження постійної жертви обставин, використовуючи це як спосіб маніпуляції або самоствердження.
-
зазнаватися
1. Зазнаватися — дієслово, що означає ставати зазнаним, тобто відчувати на собі якісь негативні наслідки, страждання, ушкодження або зазнавати поразки, невдачі.
2. У пасивній формі (зазнаватися) може вживатися для вираження стану, коли хтось або щось піддається впливу чогось, зазнає певних дій з боку інших.
-
зазнавати
1. Зазнавати — відчувати, переживати щось (зазвичай неприємне, тяжке або небажане): зазнавати поразки, лиха, збитків, змін.
2. Зазнавати — піддаватися дії чогось, опинятися під впливом чогось: зазнавати тиску, критики, впливу.
3. Зазнавати (доконаний вид — зазнати) — отримати певний досвід, переконатися на власній практиці: зазнати розчарування, втрати.
-
зазнавання
1. (дія за значенням дієслова «зазнавати») Процес або факт переживання чогось, частіше негативного (страждань, нещасть, утрат тощо).
2. (рідко) Те саме, що пізнання; процес отримання знань, досвіду.
-
зазміїтися
1. (діал.) Стати схожим на змію; вигинатися змійкою, звиватися.
2. (перен., діал.) Стати лукавим, підступним, набути зміїних рис характеру.
-
зазмагатися
1. (про рослини) Почати активно рости, розвиватися, набиратися сили; зажити повноцінним життям після періоду адаптації, слабкого росту або несприятливих умов.
2. (переносно, про людину, колектив) Набратися сил, енергії, відчути підйом; почати успішно діяти, розвиватися після періоду занепаду, хвороби, важких обставин.