1. Обережно, несміливо дивитися кудись, заглядати, зиркати.
2. Перен. Звертати увагу на щось, вникати в щось, заглиблюватися в щось (зазвичай у справи, думки, почуття).
3. Рідк. Заходити, заїжджати кудись на короткий час або проїздом.
-
зазирання
1. Дія за значенням дієслова “зазирати” — погляд, спрямований кудись усередину, за щось, або коротке, швидке оглядання чогось.
2. (переносне) Намагання дізнатися, з’ясувати щось приховане, таємне, втручання у чиюсь особисту сферу.
3. (переносне, рідше) Попереднє, поверхневе ознайомлення з якоюсь темою, питанням або сферою знань.
-
зазимуватися
1. Провести зиму в якомусь місці, залишитися десь на зимовий період (про тварин, птахів, людей).
2. Застрягнути, затриматися десь на зиму внаслідок несприятливих обставин (наприклад, через погану погоду, війну).
3. Розм. Забаритися, затриматися десь на тривалий час.
-
зазимувати
1. Перебувати десь, залишатися на зиму (про тварин, рослини, людей).
2. Перен. Затриматися, залишитися десь на тривалий час, часто з відтінком несприятливості або вимушеності.
-
зазимок
1. Перший сніг, що випав восени, або ранній зимовий сніг, який часто тане.
2. Ранні осінні заморозки, перші ознаки настання зими.
3. (переносне значення) Початок, ранній етап чогось, що асоціюється з холодом або труднощами (наприклад, «зазимок життя»).
-
зазимований
1. Який перебуває в стані зимового спокою, припинив активне життя на холодний період року (про рослини, насіння, бджолині сім’ї тощо).
2. Який пережив, перетримав зиму в певному місці або стані (про тварин, людей, транспортні засоби тощо).
3. Покритий снігом, обмерзлий, що несе на собі ознаки зими (про предмети, споруди, місцевість).
-
зазимки
Зазимки — перші ознаки зими, ранні зимові дні з морозом і снігом, що настають восени, зазвичай у листопаді, часто тимчасові, після яких може повернутися осіння погода.
Зазимки — народна назва осіннього свята або пори, коли починається зима; заст. час перших зимових морозів.
-
зазивно
1. У спосіб зазиву, закликання; звертаючись до когось із закликом, вигуком.
2. У граматиці: про спосіб вираження, що стосується кличного відмінка або виконує його функцію.
-
зазиватися
1. (діал.) Назвати себе якимось ім’ям, прізвищем; представитися.
2. (діал., рідк.) Позвати, покликати когось до себе; закликати.