1. Запрошувати когось, кликати до себе, закликати.
2. (у значенні власної назви, істор.) Назва давнього звичаю запрошувати гостей на свято або обрядову подію.
Словник Української Мови
1. Запрошувати когось, кликати до себе, закликати.
2. (у значенні власної назви, істор.) Назва давнього звичаю запрошувати гостей на свято або обрядову подію.
Зазивання — власна назва села в Україні, у складі Бісковицької сільської громади Самбірського району Львівської області.
Зазив — власна назва села в Україні, у складі Білоцерківського району Київської області.
1. (техн.) З’єднуватися з землею (ґрунтом) для створення електричного контакту з метою запобігання ураження струмом, захисту від перенапруг або забезпечення нормальної роботи електроустановок.
2. (перен., розм.) Відновлювати психологічний баланс, зв’язок з реальністю; знаходити внутрішню опору, стійкість, заспокоюватися після сильних емоційних переживань або стресу.
1. З’єднувати електричний пристрій, установку або частину електромережі із заземлювачем (спеціальним пристроєм у ґрунті) для запобігання ураження струмом у разі пошкодження ізоляції або з іншими захисними цілями.
2. У радіотехніці — підключати до заземлення частину електричного кола для створення електричного контакту із землею як із провідником.
3. У переносному значенні — повертати до реальності, робити більш практичним, приземленим; позбавляти хибних ілюзій або надмірно високих сподівань.
1. Який служить для заземлення, призначений для з‘єднання електричного устаткування чи обладнання із землею (ґрунтом) з метою запобігання ураження електричним струмом або забезпечення нормальної роботи електроустановок.
2. Який має властивість з’єднувати електричний ланцюг із землею, створюючи шлях для відведення струму у випадку пошкодження ізоляції.
1. Пристрій або система провідників, що забезпечують електричний контакт із землею або її еквівалентом, призначені для відведення струмів (наприклад, у разі пошкодження ізоляції) у грунт з метою захисту людей та устаткування.
2. Конструктивний елемент заземлювального пристрою, що безпосередньо знаходиться в контакті з землею (наприклад, металевий стрижень, труба, смуга, пластина).
1. (техн.) Приєднуватися до землі як провідника електричного струму; з’єднуватися із заземлювальним пристроєм для запобігання ураження струмом або забезпечення нормальної роботи електроустановок.
2. (перен., розм.) Відновлювати психологічний зв’язок з реальністю, повертатися до стану внутрішньої рівноваги, спокою та усвідомленості після сильних емоційних переживань, стресу або абстрактних роздумів.
1. З’єднувати електричний пристрій, установку або частину електромережі із заземлювачем (спеціальним пристроєм у ґрунті) для запобігання ураження струмом у разі пошкодження ізоляції або зниження напруги.
2. Перенісно: повертати до реальності, робити більш практичним, приземленим; позбавляти надмірної мрійливості чи абстрактності.
1. Технічний захід у електротехніці, що полягає в навмисному з’єднанні частин електроустановки, які нормально не знаходяться під напругою, із заземлювачем (металевим електродом у ґрунті) для забезпечення електробезпеки.
2. Процес під’єднання пристрою, апарату чи обладнання до контуру заземлення; здійснення такого з’єднання.
3. Перенісне: дія за значенням «заземлити» у розумінні надання чомусь практичного, життєвого спрямування, зв’язку з реальністю.