• зазеленілий

    Який набув зеленого кольору, став зеленим (переважно про рослинність).

    Покритий зеленою рослинністю, що свіжо проросла.

    Перен. Дуже молодий, недосвідчений; також: який виглядає свіжим, юним.

  • зазелень

    1. (діал.) У значенні прислівника: зеленим кольором, зелено; про колір рослинності, листя тощо.

    2. (перен., діал.) Про молоду, свіжу, нерозвинену рослинність; у стадії початкового росту, зелені.

  • зазеленитися

    1. Почати зеленіти, набути зеленого кольору (про рослини, листя тощо).

    2. Стати помітним, видимим завдяки зеленому кольору; виділитися зеленим кольором серед чогось.

  • зазеленити

    1. (перехідне) Почати зеленіти, набути зеленого кольору; зробити зеленим.

    2. (неперехідне) Почати вкриватися зеленою травою, листям, рослинністю; стати зеленим.

    3. (переносне, розмовне) Почати проявляти недосвідченість, наївність у якійсь справі; робити щось неуміло, як новачок.

  • зазелений

    1. Який набув зеленого кольору, став зеленим (зазвичай про рослини, листя).

    2. Який має надмірно яскравий, насичений або неприродний зелений колір.

    3. Перен. Недосвідчений, незрілий (про людину).

  • заздрітися

    1. (кому, чому) Почати заздрити, відчути заздрість до когось, чогось; заздрити.

    2. (рідко) Стати заздрим, об’єктом заздрості; викликати заздрість.

  • заздріти

    1. Почати відчувати заздрість, почуття досади, ворожнечі через успіх, щастя, переваги іншої людини; заздрити.

    2. (застаріле) Побачити, пізнати зором; побачити щось бажане, довгоочікуване.

  • заздрість

    1. Почуття ворожості, неприязні до когось через його успіхи, переваги, блага, бажання мати те, що є в іншого.

    2. Рідше — завзятість, старанність, ревність у досягненні чогось, прагнення не відстати від інших.

  • заздрісність

    1. Почуття невдоволення, досади або ворожості, викликане успіхом, удачею, перевагами іншої особи; заздрість.

    2. Рідко вживане значення: старанність, ревність, старанне бажання досягти чого-небудь.

  • заздрісно

    1. Прислівник до слова “заздрісний”; так, що виражає заздрість, позначає дію, виконану з почуттям заздрості.

    2. (у значенні присудкового слова) Про стан, коли хтось відчуває заздрість; заздро.