Значення
-
Технічний захід у електротехніці, що полягає в навмисному з’єднанні частин електроустановки, які нормально не знаходяться під напругою, із заземлювачем (металевим електродом у ґрунті) для забезпечення електробезпеки.
-
Процес під’єднання пристрою, апарату чи обладнання до контуру заземлення; здійснення такого з’єднання.
-
Перенісне: дія за значенням «заземлити» у розумінні надання чомусь практичного, життєвого спрямування, зв’язку з реальністю.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. заземлювання, р. заземлювання, д. заземлюванню, з. заземлювання, о. заземлюванням, м. заземлюванні, к. заземлювання