1. Технічний захід у електротехніці, що полягає в навмисному з’єднанні частин електроустановки, які нормально не знаходяться під напругою, із заземлювачем (металевим електродом у ґрунті) для забезпечення електробезпеки.
2. Процес під’єднання пристрою, апарату чи обладнання до контуру заземлення; здійснення такого з’єднання.
3. Перенісне: дія за значенням «заземлити» у розумінні надання чомусь практичного, життєвого спрямування, зв’язку з реальністю.