1. Почати злитися, роздратуватися, відчути злість через якусь подію, дію чи слова.

2. (розм.) Розгніватися, запалитися злістю, дійти до стану сильного обурення.

1. Викликати в комусь почуття злості, досади, роздратування; роззолити, розлютити.

2. (розм.) Зробити щось назло комусь; вчинити з метою образити, прикро вразити.

1. (діал.) Позичити грошей або майна, взяти в борг.

2. (діал.) Одержати щось у користування на певний час, взяти на час.

1. (діал.) Позичити, взяти щось у борг, запозичити.

2. (перен., рідк.) Набути, перейняти якісь риси, властивості, звички від когось або чогось.

1. (про рослини) Почати випускати зичі — пагони, що ростуть від кореня або від нижньої частини стебла.

2. (переносно, рідко) Розмножитися, поширитися; набрати сили, розвинутися (зазвичай про явище, ідею).

1. (лінгв.) Утворити слово або словосполучення шляхом запозичення з іншої мови.

2. (заст.) Позичити, взяти щось у борг; отримати в борг гроші або майно.

Зазирнутися — діалектний варіант дієслова “задивитися”, що означає тривало, завзято дивитися на когось або щось, зачаровано спостерігати, “задивитися”.

1. Швидко, на короткий час подивитися кудись, зазвичай у щілину, через отвір або за якусь перешкоду, щоб побачити те, що не знаходиться на виду.

2. Перен. Поверхнево, ненадовго ознайомитися з чимось, заглянути в зміст чогось.

3. Рідк. З’явитися, показатися на короткий час (про явище, стан тощо).

1. Довго, пильно дивитися кудись, вдивлятися в щось, намагаючись розгледіти деталі або побачити щось приховане.

2. Заглядати в середину чогось, зазирати кудись (наприклад, у вікно, у щілину).

3. Перен. Вникати в суть чогось, старанно досліджувати, вивчати якесь питання або явище.