1. (діал.) Позичити грошей або майна, взяти в борг.
2. (діал.) Одержати щось у користування на певний час, взяти на час.
зазичитися
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: дієслово () |
Древослів
Словник Української Мови
Словник Української Мови
Буква
1. (діал.) Позичити грошей або майна, взяти в борг.
2. (діал.) Одержати щось у користування на певний час, взяти на час.
Відсутні