Словник Української Мови
Буква
1. Перший сніг, що випав восени, або ранній зимовий сніг, який часто тане.
2. Ранні осінні заморозки, перші ознаки настання зими.
3. (переносне значення) Початок, ранній етап чогось, що асоціюється з холодом або труднощами (наприклад, «зазимок життя»).
Приклад 1:
Може, зазимок раптовий, може, дощ, а, може, вітер, стій — немов на чолопку. Кружеляє понад ними вечір, крила розкриливши, впав на горлицю із неба стонасторчений коршак.
— Невідомий автор, “140 Vybrane Vyd 2016 R”