зазнайбіда

1. Розм. Людина, яка схильна до постійного нарікання, скарг на життя та власні невдачі, часто з метою викликати співчуття або приховати власні недоліки; той, хто зазнайомлює (робить знайомим) своє бідування.

2. Перен., неодобр. Той, хто навмисно або через звичку створює враження постійної жертви обставин, використовуючи це як спосіб маніпуляції або самоствердження.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |