Словник Української Мови
Буква
1. Зазнавати — відчувати, переживати щось (зазвичай неприємне, тяжке або небажане): зазнавати поразки, лиха, збитків, змін.
2. Зазнавати — піддаватися дії чогось, опинятися під впливом чогось: зазнавати тиску, критики, впливу.
3. Зазнавати (доконаний вид — зазнати) — отримати певний досвід, переконатися на власній практиці: зазнати розчарування, втрати.
Приклад 1:
В інтервалі температур, в якому енергія kT теплового руху значно менша, теплових збуджень можуть зазнавати електрони л и- ше вузького прошарку kT, розміщеного безпосередньо біля рівня Фермі (рис.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”
Приклад 2:
Якщо ж, знехтувавши б ожим покликанням, підеш слідом своїх примх і сторонніх порадників, то не забудь навіки попрощатися з усією втіхою, хоч би ти заховався у ріг достатку, І, боячись померти тілом, щохвилини будеш зазнавати душевної смерті. Відібрати в душі споріднену працю – означає позбавити її і моєї поживи.
— Тютюнник Григорій, “Вир”