1. Такий, що був згаданий, названий або вказаний раніше в тексті, розмові тощо; вищезгаданий.
2. (У документах, офіційних текстах) Такий, що спеціально відмічений, позначений, на який звертають увагу; завідомо визначений.
Словник Української Мови
Буква
1. Такий, що був згаданий, названий або вказаний раніше в тексті, розмові тощо; вищезгаданий.
2. (У документах, офіційних текстах) Такий, що спеціально відмічений, позначений, на який звертають увагу; завідомо визначений.
Приклад 1:
При цьому всі рахунки необхідно перевірити відповідно до декількох основних правил: – після одержання рахунка упевнитись, що він призначений саме вам; – звірте номер замовлення, зазначений у рахунку з номером замовлення в наявній у вас копії, а також з повідомленням про одержання товару зі складу (від відділу одержувача). Якщо в документах немає суперечностей, бухгалтерія оплачує рахунки.
— Малярчук Таня, “Згори вниз”
Приклад 2:
І після того, як із зізнання підсудного точно встановлено, що ablativus autoris[8] в українській мові ніким, ніде й ніколи не може бути вживаний, що для переведення розвантаження мови дієслівні речівники мусять бути старанно й невхильно обходжувані; після того, як він, вгорі названий і зазначений, виявив цілковите розуміння, чому людина ходить по вулицях у справах на адресу з наказу за основними правилами мови, його висвячено на лицаря українізації першого розряду з оплатою академічної години один карбованець вісімдесят копійок.Записуючи його адресу й видаючи йому посвідку, елегантський секретар лекторського бюро приємно сказав йому:— Сподіваюсь, товаришу, що ви за тиждень-два дістанете призначення в установу й зможете, — додав він, мило посміхаючись, — перемінити свій френч на щось відповідніше. Все лихо українців у тім, що вони кепсько одягаються.Степан сам цілком свідомий був слушності його слів.
— Підмогильний Валер’ян, “Місто”
Приклад 3:
Я проминаю тут багаті скарби римські, бо хронологічно вони попереджають зазначений вище час, хоч мені особисто здається зовсім певним, що маємо тут пам’ятки зносин русько-слов’янських; переходжу до Сходу. Територія давньої держави руської дає велику силу нахідок монети орієнтальної — з Туркестану і каліфату Арабського, з віків VIII, IX і X. Сі скарби, порівняні з відомостями джерел писаних, переважно арабських, запевняють існування інтенсивних і широких зносин у народів руських з краями східними.
— Невідомий автор, “135 Vibrani Statti Mikhailo Grushievs Kii”