• заковтуватися

    1. Потрапляти в горло, вдихатися або проковтуватися випадково (про рідину, повітря, їжу тощо).

    2. Захлинатися, переривати мовлення через сильне хвилювання, плач, кашель або сміх.

    3. Поглинатися, поринати в щось (переносно, про увагу, думки тощо).

  • заковтувати

    1. Ковтати щось поспіхом, великими шматками або в великій кількості.

    2. Переносно. Поглинати, охоплювати щось цілком (про стихії, темряву, простір тощо).

    3. У техніці: захоплювати і транспортувати рідину, газ або сипкі матеріали за допомогою спеціальних пристроїв (наприклад, насосів).

  • заковтування

    Процес або дія за значенням дієслова “заковтувати” — приймати їжу або рідину ковтанням, відправляючи її з ротової порожнини в стравохід.

    У медицині — акт проковтування, складний рефлекторний руховий акт, за допомогою якого їжа, рідина або слина переміщуються з рота через глотку в стравохід.

    Переносно — інтенсивне або жадібне поглинання, споживання чогось (наприклад, повітря, знань, інформації).

  • заковтнутися

    1. Раптово вдихнути рідину або повітря, що потрапляє в дихальні шляхи, викликаючи рефлекторний кашель або задишку.

    2. Перен. Захлинутися, задихатися від сильного почуття (смутку, жалю тощо), що переповнює людину.

  • заковтнутий

    1. (про повітря, дим тощо) Такий, що був різко втягнутий у легені під час вдиху.

    2. (перен., розм.) Такий, що був швидко сприйнятий, засвоєний (про інформацію, знання).

  • заковтнути

    1. Ковтнути рідину або повітря, різко втягуючи в себе.

    2. Переносно: з жадібністю сприйняти, поглинути увагою (про почуття, слова, інформацію тощо).

  • заковка

    Заковка — власна назва села в Україні, у складі Білоцерківського району Київської області.

  • заковика

    1. Рідкісна назва для знака оклику (!), що використовується в українській палеографії та лінгвістиці для позначення цього розділового знака в рукописах або стародруках.

    2. У переносному значенні — хитра, неочевидна перешкода, каверзне питання або труднощі, які важко одразу подолати чи розв’язати (за аналогією до того, як знак оклику може вказувати на емоційне навантаження чи несподіваність).

  • закови

    Закови — власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області, Калуському районі (до 2020 року — в Рожнятівському районі).

  • заковзатися

    1. Втрачати рівновагу через ковзання, починати ковзати ненавмисно (про людину, тварину або предмет).

    2. Перен. Потрапляти у складну, незручну або небезпечну ситуацію через власну необережність, недбалість або помилку.