1. Колихаючи, всипити дитину, приспати.
2. Переносно: спричинити стан спокою, задоволення або бездіяльності, часто з відтінком обману чи ілюзії.
3. Заспокоїти, утихомирити (почуття, тривогу, сумніви).
-
заколисаний
1. Такий, що перебуває у стані спокою, затишку або дрімоти, наче під впливом колискової пісні; заспокоєний, умиротворений.
2. (переносно) Підданий впливу чогось принадного, що спричиняє стан бездіяльності, байдужості або ілюзії; введений в оману заспокійливими обіцянками.
-
заколиватися
1. (про рослини) Починати коливатися, похитуватися від вітру або інших причин.
2. (перен., розм.) Починати вагатися, сумніватися, не мати твердої думки чи рішення.
-
заколивати
1. Робити коливання, починати коливатися або змушувати щось коливатися; надавати коливального руху.
2. (у переносному значенні) Викликати невпевненість, сумніви, вагання в думках або почуттях; порушувати стабільний стан.
-
заколесник
Заколесник — власна назва, історичний термін для позначення члена або прихильника політичної партії «Заколот» (повна назва — «Українська партія національної роботи “Заколот”»), яка діяла на Західній Україні (Галичині) у міжвоєнний період (1920-ті — 1930-ті роки).
Заколесник — представник радикальної націоналістичної молоді, яка в середині 1930-х років відкололася від ОУН, невдоволена поміркованістю її керівництва, та утворила власну організацію «Заколот», що проголошувала більш соціально-революційні та антикапіталістичні позиції.
-
заколеситися
1. Почати колесити, рухатися без певної мети або плану, часто довго або на великі відстані.
2. Розм. Загубитися, заплутатися в дорозі або в міркуваннях; потрапити в безвихідну ситуацію.
3. Розм. Затриматися десь або в дорозі на тривалий час.
-
заколесити
1. Розпочати колесити, почати їздити кудись або в певному напрямку.
2. Перен. Розпочати тривалу, часто безцільну подорож або мандри.
3. Розм. Загубитися, заблукати, опинитися в невідомому місці внаслідок довгої їзди чи блукань.
-
заколення
1. Власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області, Калуському районі.
2. (рідко, застаріле) Місце за коліном ріки, тобто вигин, поворот русла; закрут.
-
заколений
1. Який зазнав заколювання, тобто смерті від колотої рани, пронизаний гострою зброєю (наприклад, ножем, списом, штиком).
2. У переносному значенні: дуже здивований, вражений, приголомшений (від чогось несподіваного або вражаючого).
-
закол
1. Власна назва річки в Україні, лівої притоки Дніпра, що протікає територією Чернігівської області.
2. Застаріла назва для невеликого лісового масиву, гаю, заростей на болоті або заплавних ділянок річки, закритих від основного потоку.