1. Який зазнав заколювання, тобто смерті від колотої рани, пронизаний гострою зброєю (наприклад, ножем, списом, штиком).
2. У переносному значенні: дуже здивований, вражений, приголомшений (від чогось несподіваного або вражаючого).
заколений
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикметник () |