Словник Української Мови
Буква
1. Ковтати щось поспіхом, великими шматками або в великій кількості.
2. Переносно. Поглинати, охоплювати щось цілком (про стихії, темряву, простір тощо).
3. У техніці: захоплювати і транспортувати рідину, газ або сипкі матеріали за допомогою спеціальних пристроїв (наприклад, насосів).
Приклад 1:
І досі я знаю їх поіменно, і досі можу будь-яку вийняти з пам’яті, здмухнути наліт пилу й описати все з подробицями: як Аделя під час гри з подругами показала на мене пальцем і сказала, що я її рабиня; як Аделя звинуватила мене в крадіжці годинника доктора Анґера; як Аделя образилась на мене, що я замість того, аби заплести їй волосся перед концертом військового оркестру в парку Ельжбети, мусила терміново зайнятись блощицями в наших пухових ковдрах, бо доктор Анґер котру ніч не висипався, а це загрожувало каліцтвом чи навіть смертю пацієнтів під час операцій.Тому тепер я знаю, як треба: спокійно заковтувати в себе цю гіркоту, цю пекучу отруту — і далі робити свої справи. Зрештою, я тут не для того, щоб панувала справедливість.
— Андрухович Софія, “Фелікс Австрія”