1. Рідкісна назва для знака оклику (!), що використовується в українській палеографії та лінгвістиці для позначення цього розділового знака в рукописах або стародруках.
2. У переносному значенні — хитра, неочевидна перешкода, каверзне питання або труднощі, які важко одразу подолати чи розв’язати (за аналогією до того, як знак оклику може вказувати на емоційне навантаження чи несподіваність).