заковика

[zɑkoʋɪkɑ] Іменник

Буква:З

Значення

  1. Рідкісна назва для знака оклику (!), що використовується в українській палеографії та лінгвістиці для позначення цього розділового знака в рукописах або стародруках.

  2. У переносному значенні — хитра, неочевидна перешкода, каверзне питання або труднощі, які важко одразу подолати чи розв’язати (за аналогією до того, як знак оклику може вказувати на емоційне навантаження чи несподіваність).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. заковика, р. заковики, д. заковиці, з. заковику, о. заковикою, м. заковиці, к. заковико

Більше записів