1. (Про місцевість) Такий, що має багато вигонів; з великими просторами, придатними для випасання худоби.
2. (Рідко) Такий, що нагадує вигін; порожнистий, пустий, незабудований.
-
двокорпусність
1. Властивість або стан, коли щось складається з двох корпусів, двох основних частин або блоків, що функціонально об’єднані в єдину конструкцію.
2. У техніці, машинобудуванні — конструктивна особливість механізму, апарата, судна тощо, що має два окремих, але з’єднаних між собою корпуси для підвищення міцності, стійкості або функціональності.
3. У сільському господарстві (бджільництві) — спосіб утримання бджолиної родини у вулику, що складається з двох повноцінних корпусів, поставлених один на одного, що дозволяє розширювати гніздо та збільшувати продуктивність.
-
виголюватися
Докладно, ретельно голитися, надаючи обличчю або іншим частинам тіла охайного вигляду.
-
двокореневість
1. Лінгвістичний термін, що позначає наявність двох коренів у складних словах (наприклад, “лісоруб”, “пароплав”) або в окремих формах слова.
2. У ботаніці — властивість рослини мати два головні корені або добре розвинену двома основними стрижнями кореневу систему.
-
виголювати
1. Ретельно виголювати, голінням надавати гладкості шкірі.
2. Перен. Робити гладким, рівним, вирівнювати поверхню чогось.
3. Рідк. Доводити до ідеального стану, відточувати майстерність у чомусь.
-
виголошуватися
1. Бути промовленим, озвученим, вимовленим вголос (про слова, тексти, промови тощо).
2. Виступати з публічною промовою, зверненням; проголошуватися.
-
двокопиті
1. Зоологічна назва ряду ссавців, що мають на кінцівках парну кількість пальців, закінчених копитами (найчастіше два або чотири); парнокопитні.
2. Застаріла назва ряду парнокопитних (Artiodactyla) у систематиці тварин.
-
виголошувати
1. Урочисто, публічно промовляти, говорити, озвучувати якийсь текст, звернення, промову тощо.
2. Чітко та вголос вимовляти звуки, слова, речення; артикулювати.
3. Офіційно, публічно оголошувати, проголошувати щось (наприклад, закон, указ, вирок).
-
двокопитні
Двокопитні — зоологічна назва ряду або підряду ссавців, для яких характерно наявність двох розвинених пальців (третього та четвертого), закінчених копитами, тоді як другий та п’ятий пальці редуковані або відсутні; до цієї групи належать, зокрема, олені, жирафи, бики, антилопи.
-
виголошений
1. Такий, що був промовлений, висловлений вголос; озвучений, сказаний.
2. (У лінгвістиці) Такий, що стосується артикуляції та акустики мовлення; реалізований у звуковій формі (на противагу письмовому чи внутрішньому мовленню).