двокорпусність

Значення

1. (Техніка) –

   Властивість або стан, коли щось складається з двох корпусів, двох основних частин або блоків, що функціонально об’єднані в єдину конструкцію.

2. (Техніка) –

   У техніці, машинобудуванні — конструктивна особливість механізму, апарата, судна тощо, що має два окремих, але з’єднаних між собою корпуси для підвищення міцності, стійкості або функціональності.

3. (Зоологія) –

   У сільському господарстві (бджільництві) — спосіб утримання бджолиної родини у вулику, що складається з двох повноцінних корпусів, поставлених один на одного, що дозволяє розширювати гніздо та збільшувати продуктивність.

Правопис та відмінювання