1. Лінгвістичний термін, що позначає наявність двох коренів у складних словах (наприклад, “лісоруб”, “пароплав”) або в окремих формах слова.
2. У ботаніці — властивість рослини мати два головні корені або добре розвинену двома основними стрижнями кореневу систему.