• виверчувати

    1. Сильно викривляти, перекручувати щось; надавати чомусь невластивої форми.

    2. Різко або з силою виштовхувати, викидати з себе (наприклад, лаву, дим, воду).

    3. Розмовне. Викликати блювання, рвати.

  • даровизна

    1. Безоплатне передавання майна або майнових прав від однієї особи до іншої, що оформлюється договором дарування.

    2. Саме майно або право, що передається в такий спосіб; подарунок, дар.

  • виверчений

    1. (про рослини) Такий, що має виверчені (викривлені, зігнуті) гілки, стебла або листя; покручений, зігнутий.

    2. (переносно, про людину) Дивний, ексцентричний, з химерними звичками або поведінкою; викривлений характером.

  • дарниця

    1. Назва історичної місцевості у східній частині Києва, розташованої на лівому березі Дніпра, що сьогодні є адміністративним районом міста.

    2. Залізнична станція та вузлова сортувальна станція в однойменному районі Києва, одна з найбільших на залізничній мережі України.

    3. Назва низки підприємств та об’єктів інфраструктури, розташованих у цьому районі (наприклад, Дарницький вагоноремонтний завод, Дарницький міст).

  • вивертітися

    1. Крутячись, обертаючись, звільнитися з чогось, вийти з якогось становища, викрутитися.

    2. Перен. хитрістю, спритністю уникнути чогось неприємного, вийти зі скрутного становища.

    3. Розм. Виконати щось з надмірною витонченістю або манірністю, часто з відтінком нещирості або вимушеності.

  • дарник

    1. Той, хто дарує щось, даритель; жертводавець.

    2. (у народному побуті) Особа, яка приносить подарунок, зокрема на весілля, хрестини тощо.

    3. (заст.) Той, хто пише дарчі записи, дарувальник.

  • вивертіти

    1. Обертаючи, викручуючи, вийняти щось із чогось; витягти з труднощами.

    2. Розмовно. Виконати якусь справу з труднощами, з великими зусиллями, часто неякісно.

    3. Розмовно, заст. Викрутитися, знайти вихід із скрутного становища; ухилитися від чогось.

  • дармування

    1. Дія за значенням дієслова “дармувати” — безцільне, марне проведення часу, неробство, ледарство.

    2. (у техніці) Робота двигуна або механізму на холостому ходу, коли корисне навантаження відсутнє.

  • вивертливо

    1. Характеризуючи рухи, дії: з вивертами, викрутасами; химерно, вигадливо.

    2. Переносно, про манеру поведінки, вираження думок тощо: надто витончено, ускладнено, з надмірною вигадливістю; химерно, викрутасувато.

  • вивертливий

    1. Який має химерні, незвичайні вигини, викривлення; звивистий, звичайно про лінії, контури, форми.

    2. Який відрізняється надмірною витонченістю, вигадливістю, складністю; мудрений, хитромудрий (про стиль, манеру висловлювання, мистецькі твори тощо).

    3. Який діє не прямо, а хитрощами, облудними прийомами; заплутаний, лукавий (про поведінку, вчинки).