1. Сильно викривляти, перекручувати щось; надавати чомусь невластивої форми.
2. Різко або з силою виштовхувати, викидати з себе (наприклад, лаву, дим, воду).
3. Розмовне. Викликати блювання, рвати.
Словник Української Мови
1. Сильно викривляти, перекручувати щось; надавати чомусь невластивої форми.
2. Різко або з силою виштовхувати, викидати з себе (наприклад, лаву, дим, воду).
3. Розмовне. Викликати блювання, рвати.
1. Безоплатне передавання майна або майнових прав від однієї особи до іншої, що оформлюється договором дарування.
2. Саме майно або право, що передається в такий спосіб; подарунок, дар.
1. (про рослини) Такий, що має виверчені (викривлені, зігнуті) гілки, стебла або листя; покручений, зігнутий.
2. (переносно, про людину) Дивний, ексцентричний, з химерними звичками або поведінкою; викривлений характером.
1. Назва історичної місцевості у східній частині Києва, розташованої на лівому березі Дніпра, що сьогодні є адміністративним районом міста.
2. Залізнична станція та вузлова сортувальна станція в однойменному районі Києва, одна з найбільших на залізничній мережі України.
3. Назва низки підприємств та об’єктів інфраструктури, розташованих у цьому районі (наприклад, Дарницький вагоноремонтний завод, Дарницький міст).
1. Крутячись, обертаючись, звільнитися з чогось, вийти з якогось становища, викрутитися.
2. Перен. хитрістю, спритністю уникнути чогось неприємного, вийти зі скрутного становища.
3. Розм. Виконати щось з надмірною витонченістю або манірністю, часто з відтінком нещирості або вимушеності.
1. Той, хто дарує щось, даритель; жертводавець.
2. (у народному побуті) Особа, яка приносить подарунок, зокрема на весілля, хрестини тощо.
3. (заст.) Той, хто пише дарчі записи, дарувальник.
1. Обертаючи, викручуючи, вийняти щось із чогось; витягти з труднощами.
2. Розмовно. Виконати якусь справу з труднощами, з великими зусиллями, часто неякісно.
3. Розмовно, заст. Викрутитися, знайти вихід із скрутного становища; ухилитися від чогось.
1. Дія за значенням дієслова “дармувати” — безцільне, марне проведення часу, неробство, ледарство.
2. (у техніці) Робота двигуна або механізму на холостому ходу, коли корисне навантаження відсутнє.
1. Характеризуючи рухи, дії: з вивертами, викрутасами; химерно, вигадливо.
2. Переносно, про манеру поведінки, вираження думок тощо: надто витончено, ускладнено, з надмірною вигадливістю; химерно, викрутасувато.
1. Який має химерні, незвичайні вигини, викривлення; звивистий, звичайно про лінії, контури, форми.
2. Який відрізняється надмірною витонченістю, вигадливістю, складністю; мудрений, хитромудрий (про стиль, манеру висловлювання, мистецькі твори тощо).
3. Який діє не прямо, а хитрощами, облудними прийомами; заплутаний, лукавий (про поведінку, вчинки).