виверчений
[ʋɪʋɛrt͡ʃɛnɪj] Прикметник
Буква:В
Значення
- (Ботаніка) –
(про рослини) Такий, що має виверчені (викривлені, зігнуті) гілки, стебла або листя; покручений, зігнутий.
- (Психологія) –
(переносно, про людину) Дивний, ексцентричний, з химерними звичками або поведінкою; викривлений характером.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. виверчений, р. виверченого, д. виверченому, з. виверченого, о. виверченим, м. виверченім