Словник Української Мови
1. (лінгв.) Який стосується квотації — способу передавання чужої мови, зокрема прямої мови, або вказує на неї.
2. (лінгв.) Про сполучники, частинки, дієслова тощо: що вживається для введення прямої мови або для позначення акту цитування (напр., мовляв, мов, ніби, де).
1. Розділяти емульсію на складові компоненти (наприклад, воду та олію), знищуючи стабільність дисперсної системи.
2. У харчовій, нафтовій та хімічній промисловості — проводити процес деемульсації, тобто видаляти воду з нафти або молока, відокремлювати жири від рідини тощо.
1. Встановлена частка, частина або норма чого-небудь, що виділяється, призначається або допускається (наприклад, квота на експорт, імпортна квота, квота для вступу до навчального закладу).
2. Частка голосів, необхідна для отримання депутатського мандата за пропорційною виборчою системою.
3. У страхуванні — частка страхового ризику, що передається в перестрахування.
1. Призначений для деемульгування — руйнування емульсії, розділення суміші двох рідких речовин, що не змішуються (наприклад, води та нафти).
2. Такий, що має властивість руйнувати емульсію, сприяти розшаруванню емульгованої суміші.
Кворум — мінімальна кількість членів зборів, засідання чи представників органу, необхідна для визнання його правомочним та для ухвалення ним рішень.
Деемульгований — такий, що пройшов процес деемульгування, тобто розпаду емульсії на складові фази (наприклад, води та нафти).
1. (діал.) Ставати кволим, слабшати, втрачати сили; в’янути, марніти.
2. (перен.) Вагатися, не наважуватися на щось; нерішуче поводитися.
1. Ставати кволим, слабшати, втрачати сили, енергію або інтенсивність; ослаблення фізичне або моральне.
2. Про явища, процеси, почуття тощо: втрачати виразність, силу, активність; зменшуватися, затихати.
1. Позбавлений електричного заряду; такий, що не має електризації.
2. (у техніці) Позбавлений властивості накопичувати або проводити електричний струм; ізольований.
1. Властивість за значенням прикметника «кволий»; слабкість, немічність, тендітність (про людину, тварину або рослину).
2. Переносно: слабкість, нерішучість, нестійкість (про характер, почуття, волю тощо).
3. Застаріле: хворобливий стан, нездужання, неміч.