1. Такий, що був застосований для певної мети, знайшов ужиток; ужитий, вживаний.
2. (У техніці, економіці) Такий, що вже був у вжитку, експлуатації і втратив первісні якості; відпрацьований, вторинний.
Словник Української Мови
1. Такий, що був застосований для певної мети, знайшов ужиток; ужитий, вживаний.
2. (У техніці, економіці) Такий, що вже був у вжитку, експлуатації і втратив первісні якості; відпрацьований, вторинний.
1. (від фр. décosser — “вилущувати”) Застарілий технічний термін для позначення машини або пристрою, призначеного для очищення (лущення) насіння бавовнику від коробочок.
2. Рідкісне прізвище українського походження.
1. Зникнути, перестати існувати, бути повністю знищеним (про щось негативне, шкідливе).
2. (У лісівництві, садівництві) Про рослину: втратити зв’язок з ґрунтом, бути вирваним з корінням.
3. (Розм.) Про людину: остаточно оселитися, закріпитися на новому місці, втративши зв’язок з попереднім місцем проживання.
1. Повністю знищити, знищити до кінця, ліквідувати щось негативне, шкідливе (звичаї, забобони, явища тощо).
2. Вирвати рослину разом із коренем; знищити рослинність на якійсь території.
3. Перен. Жорстоко знищити, вигубити когось, зробити неможливим існування кого-небудь.
1. Процес перетворення закодованих даних, сигналів або повідомлень у вихідну, зрозумілу форму; розшифрування.
2. У техніці зв’язку та інформатиці — відновлення вихідної інформації з сигналу, що був попередньо перетворений (закодований) для передачі, зберігання або захисту.
3. У лінгвістиці та семіотиці — інтерпретація, розуміння та приписування значення знакам, символам або тексту одержувачем інформації.
1. Який був повністю винищений, знищений, усунений до кінця (про щось негативне, шкідливе).
2. Який був насильно відірваний від рідного середовища, позбавлений коріння (у прямому чи переносному значенні).
3. У ботаніці: який був вирваний з коренем або позбавлений можливості рости далі.
Пристрій або програма, призначені для перетворення закодованих (зашифрованих) даних у їх вихідний, зрозумілий вигляд.
Фахівець, який займається розшифровкою кодів, криптоаналізом.
1. (у комп’ютерній термінології) Створювати точну копію даних, файлів або розділів носія інформації (наприклад, жорсткого диска) з метою їх збереження або перенесення на інший носій; робити бекап.
2. (переносно, розмовне) Повністю копіювати чи відтворювати чиюсь поведінку, манеру, стиль або зовнішність.
1. Властивість інформації, даних або сигналу, що полягає в можливості їх коректного розшифрування, розпізнавання та інтерпретації приймачем за допомогою відповідного ключа, алгоритму або системи правил.
2. У лінгвістиці та семіотиці — здатність знакової системи, повідомлення або тексту бути зрозумілим, тобто можливість його адекватного сприйняття та осмислення на основі знання відповідного коду (мови, символіки, конвенцій).
3. У техніці зв’язку та інформатиці — характеристика сигналу або формату даних, що визначає наявність необхідних умов (алгоритму, стандарту, програмного забезпечення) для безпомилкового відновлення оригінальної інформації з закодованого представлення.
1. Докопіювати щось повністю, до кінця; закінчити копіювання.
2. Створити копію чогось, відтворити щось точно, зняти копію з чогось.
3. (У комп’ютерній термінології) Виконати команду копіювання, щоб перенести виділені дані (текст, файл тощо) з одного місця в інше, зазвичай з використанням буфера обміну.