Словник Української Мови
Буква
1. Властивість за значенням прикметника «кволий»; слабкість, немічність, тендітність (про людину, тварину або рослину).
2. Переносно: слабкість, нерішучість, нестійкість (про характер, почуття, волю тощо).
3. Застаріле: хворобливий стан, нездужання, неміч.
Приклад 1:
Іноді по обіді ледве плентаєшся на роботу і думаєш, як це ти будеш рухати кайлом, лопатою, але потім перемагаєш ту кволість, починаєш рухатися і входиш в норму. Найбільш рука болить мені, бо руками доводиться здебільшого працювати.
— Самчук Улас, “Марія”
Приклад 2:
Все населення з відданих областей примусово німцями евакуйовано, молодших і здоровших забрано на роботу до Німеччини, а старших і кволіших від дано до таборів під Перемишлем… etc… Є й оптимісти, кажуть: німці навмисне пускають так далеко большевиків, щоб демонструвати свою кволість і налякати Англію большевицькою загрозою. Далі Дніпра, мовляв, больш.
— Невідомий автор, “059 Liubchenko Agatangel”