квотативний

[kʋotɑtɪʋnɪj] Іменник

Буква:К

Значення

  1. (лінгв.) Який стосується квотації — способу передавання чужої мови, зокрема прямої мови, або вказує на неї.

  2. (лінгв.) Про сполучники, частинки, дієслова тощо: що вживається для введення прямої мови або для позначення акту цитування (напр., мовляв, мов, ніби, де).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. квотативний, р. квотативного, д. квотативному, з. квотативний, о. квотативним, м. квотативнім, к. квотативний

Більше записів