• зарінок

    1. (діал.) Невелика ділянка землі, що залишається незасіяною після оранки через нерівність поля або через помилку орача; смуга невідвернутої землі між борознами.

    2. (діал.) Невелика ділянка землі, засіяна окремо від основного поля, часто пізніше за інші.

  • заріння

    1. Власна назва села в Україні, що розташоване в Івано-Франківській області, Калуському районі.

    2. Власна назва села в Україні, що розташоване в Львівській області, Стрийському районі.

  • зарікатися

    Давати собі урочисту обіцянку не робити чогось, відмовлятися від чогось на майбутнє, часто підкреслюючи це клятвою або певною умовою.

    Рідше: обіцяти, запевняти когось у чомусь, давати слово (зазвичай у формі заперечення).

  • зарікання

    1. Обіцянка, обітниця, зобов’язання, яке дають самому собі (часто на певний термін) утриматися від чогось, не робити чогось; зарок.

    2. Заст. Ритуальна обітниця, обіцянка, дана Богу або святим, часто з метою отримання милості, одужання тощо; також предмет, що символізує таку обітницю.

  • заріканий

    1. Який дає обітницю, зарок не робити чогось; такий, що зарекся.

    2. У складних словах: такий, що стосується зароку, обітниці, пов’язаний із ними (наприклад, зарікана вода).

  • зарік

    1. Топонім: назва кількох річок в Україні, зокрема лівої притоки Случі (басейн Дніпра), що протікає у Житомирській області.

    2. Топонім: назва кількох населених пунктів в Україні, зокрема села в Хмельницькій області.

  • зарізяка

    1. Різкий, холодний вітер, що дме зі сходу або північного сходу, характерний для південних районів України, особливо взимку та навесні; східний вітер, що приносить різке похолодання.

    2. (переносно) Людина з різким, суворим, жорстоким характером; завзятий, непоступливий у чомусь суперник.

  • зарізатися

    1. Навмисно покінчити з життям або завдати собі смертельних поранень за допомогою ріжучого чи колючого знаряддя.

    2. Загинути або отримати смертельні поранення від ріжучого чи колючого знаряддя (зазвичай у боротьбі, сутичці).

    3. Перен., розм. Наполегливо, з надзвичайним зусиллям працювати, вчитися, щоб досягти мети; «заробитися».

  • зарізати

    1. Вбити тварину, перерізавши їй горло або пошкодивши інші життєво важливі органи за допомогою ріжучого знаряддя (ножа, шаблі тощо).

    2. Убити людину холодною зброєю, завдаючи різаних ран, або жорстоко вбити.

    3. Перен. Різко припинити, перервати щось, зробити неможливим подальший розвиток або існування чогось.

    4. Розм. Псувати, ламати щось, робити непридатним до використання внаслідок невмілих дій.

    5. Розм. Виконати музичний твір, пісню дуже погано, фальшиво.

    6. Розм. У карткових іграх — перебити старшою картою масті або козирем карту супротивника.

  • зарізаний

    1. Який зазнав насильницької смерті від різання або уколів холодною зброєю.

    2. (перен., розм.) Про тварину, яку забили для споживання м’яса.

    3. (перен., розм.) Різко перерваний, припинений, зірваний (про подію, дію тощо).