1. Розм. Зайняти якесь місце, сісти десь (часто з відтінком недоброзичливості, настирливості або з метою довгого перебування).
2. Розм. Глибоко, міцно встряти, застрягнути в чомусь.
3. Розм. Заснути міцним сном.
-
засадити
1. Посадити рослину, щоб вона вкоренилася й почала рости; висадити.
2. Примусити когось сісти, посадити на якесь місце, часто з відтінком значення посадити міцно або надовго.
3. Розм. Сильно вдарити, встромити щось у когось або щось; завдати удару.
4. Розм. Призначити на якусь посаду, влаштувати кудись на роботу (часто з відтінком іронії або несхвалення).
5. Розм. Запропонувати, поставити перед кимось щось складне або несподіване (наприклад, питання, задачу).
6. Заст. Закріпити, встановити щось, всаджуючи в землю (наприклад, стовп, палю).
-
засаджуватися
1. (про рослини) Прийматися, починати рости після посадки; укорінюватися.
2. (перен., розм.) Міцно, надовго сідати, розташовуватися десь; засиджуватися.
3. (перен., розм.) Наполегливо, старанно братися за якусь справу, занурюватися в щось.
-
засаджувати
1. Посилати когось у в’язницю, тюрму або місце ув’язнення; ув’язнювати.
2. Саджати рослини (дерева, кущі, квіти тощо) на певній площі, закріплювати їх у ґрунті для росту; створювати посадки.
3. Розміщувати, ставити когось або щось дуже щільно, у великій кількості на обмеженому просторі (наприклад, людей у транспорті).
4. Призначати, направляти когось на певну посаду або місце, часто з відтінком примусу або невідповідності бажанням.
-
засаджування
1. Дія за значенням дієслова “засаджувати” — навмисне розміщення когось у засідці, приховане розташування з метою несподіваного нападу.
2. (переносно) Таємне введення, приховане розміщення когось (агента, свого представника) у чужому середовищі, організації тощо для здійснення контролю, збору інформації або впливу.
3. (застаріле) Дія за значенням дієслова “засаджувати” у значенні призначати на посаду, давати становище.
-
засаджуваний
1. Який призначений для засаджування, посадки (про рослини, саджанці тощо).
2. У спеціальному вжитку: який призначений для встановлення, монтажу в певне положення або основу (наприклад, про деталі, елементи конструкції).
-
засадження
1. Власна назва села в Україні, що входить до складу Бучанського району Київської області.
2. (заст.) Дія за значенням «засадити»; засаджування, посадка рослин, створення насаджень (наприклад, саду, винограднику, лісосмуги).
-
засаджений
1. Такий, що має щільне, густе насадження рослин, дерев або чагарників; вкритий насадженнями.
2. Уживаний у складі власних назв населених пунктів для позначення місцевості, багатої на певну рослинність (наприклад, село Засаджене).
-
засадець
1. Власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області, у складі Калуського району.
2. (Заст., іст.) Особа, яка перебуває в засаді (засідці), воїн загону, що влаштовує засідку для нападу на ворога.
-
засада
1. Військовий підрозділ або група, що таємно розміщується на певній ділянці місцевості для спостереження, несподіваного нападу на противника або захоплення полонених.
2. Приховане місце, де ховаються люди з метою несподіваного нападу, затримання когось або таємного спостереження.
3. Переносно: прихована небезпека, пастка, підступ, а також таємний намір, прихована причина чогось.
4. Застаріле: основна ідея, принцип, фундаментальне положення, на якому щось ґрунтується (зазвичай у множині: засади).