• засалювання

    1. Дія за значенням дієслова “засалювати” — покриття чогось шаром солі або просочування сіллю з метою консервації продуктів.

    2. Процес або результат надмірного вживання солі в їжі, що призводить до її неприємного пересоленого смаку.

    3. Переносно — дія або процес, що робить щось банальним, шаблонним, виснаженим через надмірне вживання, повторення; затермінювання.

  • засалитися

    1. Стати солоним, насиченим сіллю; набратися солі (про продукти харчування).

    2. Забруднитися, покритися салом, жиром або чимось липким, масляним.

    3. Перен., розм. Потрапити в неприємну, скрутну ситуацію; опинитися в незручному становищі.

  • засалити

    1. Покрити щось сіллю або сольним розчином для консервації, засолювання.

    2. Розм. Забруднити чимось жирним, липким; замазати.

    3. Розм., перен. Викликати нудоту, огиду; знудити.

  • засалений

    1. Який має сліди сала, жиру, масла; забруднений ними.

    2. Переносно: про щось, що набуло ознак занепаду, аморальності, цинізму через вплив негативних явищ.

    3. Розм. Про людину: яка нажилася шляхом зловживань, нечесних доходів.

  • засалабонитися

    1. (розм.) Заплутатися, заплутуватися в складних обставинах, справах; опинитися у скрутному становищі.

    2. (перен., розм.) Заблукати, збитися з дороги або втратити орієнтацію в просторі.

  • засалабонити

    1. (розм.) Записати, зареєструвати когось або щось у списках, особливо з формальним або бюрократичним відтінком, часто без реального наміру подальших дій.

    2. (перен., жарт.) Позначити, запам’ятати когось або щось для певних, часто негласних, цілей; взяти на замітку.

  • засадьок

    1. (діал.) Невелика ділянка землі, що прилягає до садиби або знаходиться в безпосередній близькості від неї; город, городня, присадибна ділянка.

    2. (діал., рідк.) Те саме, що засадка — молодий саджанець, пагін, паросток, призначений для посадки.

  • засадничий

    1. Який стосується засад, основних принципів; основоположний, фундаментальний.

    2. Який має велике значення, є дуже важливим, суттєвим; принциповий.

  • засадний

    1. Який стосується засади, основи чогось; фундаментальний, основоположний.

    2. Який має велике принципове значення; принциповий, основоположний.

    3. (У військовій справі) Який перебуває в засаді, здійснює засідку; засідковий.

  • засадич

    Засадич — власна назва українського села, розташованого в Івано-Франківській області, що входить до складу Рогатинської міської громади.

    Засадич — власна назва українського села, розташованого в Львівській області, що входить до складу Стрийського району.