Словник Української Мови
Буква
1. Навмисно покінчити з життям або завдати собі смертельних поранень за допомогою ріжучого чи колючого знаряддя.
2. Загинути або отримати смертельні поранення від ріжучого чи колючого знаряддя (зазвичай у боротьбі, сутичці).
3. Перен., розм. Наполегливо, з надзвичайним зусиллям працювати, вчитися, щоб досягти мети; «заробитися».
Приклад 1:
Нічого такого, чим би можна зарізатися або вбитися, нічого, що можна б вжити як зброю. Голяр стриг своїх «клієнтів» досить недбало, безцеремонне, так, як стрижуть баранів, лишаючи смуги й кущі волосся або немилосердно скубучи машинкою.
— Невідомий автор, “013 Bagryanyy Ivan Sad Getsymanskyy”