1. Ставати рівним, гладким, згладжувати нерівності; вирівнюватися.
2. Ставати однаковим за рівнем, силою, значенням тощо; зрівнюватися з ким-, чим-небудь.
3. (у спорті) Здійснювати рівний рахунок у грі, змаганні.
-
зарівнювати
1. Робити рівним, гладким, усувати нерівності на поверхні чогось.
2. Зрівнювати, робити однаковими за якоюсь ознакою (рівнем, кількістю, силою тощо).
3. У математиці: обчислювати, знаходити рівні величини; приводити до спільного знаменника.
-
зарівнювання
Процес надання рівної, гладкої поверхні; вирівнювання, згладжування нерівностей.
У математиці: дія за значенням дієслова “зарівнювати” — прирівнювання одного математичного виразу до іншого, формування рівняння.
У переносному значенні: усунення відмінностей, приведення до однакового рівня або стану; зрівнювання.
-
зарівнюваний
1. (техн.) Такий, що може бути вирівняний, зроблений рівним; призначений для вирівнювання.
2. (перен., рідко) Такий, що може бути зрівняний, порівняний з кимось або чимось за якимись ознаками.
-
зарівно
1. У значенні “так само, однаково, у однаковій мірі”, вживається для вираження рівності або однаковості дії, стану або ознаки.
2. У значенні “незважаючи на щось, попри щось”, вживається для вказівки на те, що дія відбувається або стан існує, незважаючи на певні обставини (синонім до “проте”, “втім”, “однак”).
-
зарібок
1. Дрібний додатковий заробіток, невеликі прибутки від випадкової, тимчасової або додаткової роботи.
2. Рідко вживана назва для невеликого, часто прихованого, прибутку або зиску від якоїсь справи.
-
зарібниця
1. Жінка, яка працює за наймом, отримуючи заробітну плату; робітниця, наймичка.
2. (заст.) Жінка, яка займається найманим сільськогосподарським трудом, особливо в період збору врожаю; жнива́рка.
-
зарібник
1. Особа, яка працює за наймом, найманий працівник, що виконує роботу за плату (заробіток).
2. У переносному значенні: той, хто прагне лише до матеріальної вигоди, користі від своєї діяльності.
-
зарібний
1. Який стосується заробітку, заробітної плати; заробітковий.
2. Який одержується як заробіток; зароблений.
-
заріб
1. (діал.) Те саме, що зарібок — невелика плата за виконану роботу, заробіток.
2. (діал.) Те саме, що заробіток — результат праці, те, що заробив; також сама робота, зайняття, яке приносить дохід.