Словник Української Мови
1. Прикметник, що стосується заряду (електричного, вибухового, енергетичного), характеризує його властивості, склад або призначення.
2. Прикметник, який позначає те, що служить для зарядження, наприклад зарядовий пристрій, зарядовий кабель.
3. Військовий термін — прикметник, що стосується вибухової речовини в боєприпасі, артилерійському снаряді, мінув чи іншій озброєнню.
1. Призначений для заряджання та розряджання електричних акумуляторів або інших накопичувачів енергії.
2. Пов’язаний з процесами накопичення (заряджання) та віддачі (розряджання) електричної енергії, що характеризують роботу акумулятора, конденсатора або подібного пристрою.
1. Пристрій для заряджання акумуляторів, переважно мобільних телефонів, планшетів, ноутбуків тощо, шляхом перетворення змінного струму електричної мережі на постійний струм необхідної напруги; зарядний пристрій, зарядка.
2. (розм.) Те саме, що зарядний пристрій (у 1 значенні).
3. (заст., діал.) Той, хто заряджає зброю; заряджальник.
1. Призначений для заряджання електричних акумуляторів, що забезпечує накопичення в них енергії шляхом пропускання електричного струму.
2. Стосований до процесу заряджання, що містить у собі електричний заряд або пов’язаний з ним.
3. (У складі технічних термінів) Пристрій або прилад, що використовується для передачі електричного заряду або поповнення енергії (наприклад, зарядний пристрій, зарядний блок).
1. Комплекс фізичних вправ, що виконуються переважно вранці для покращення самопочуття та підвищення працездатності; ранкова гімнастика.
2. Процес поповнення, відновлення запасу енергії в акумуляторі, батарейці або іншому пристрої, що накопичує електричний заряд.
3. (військ., розм.) Пароль, секретне слово, що використовувалося для ідентифікації своїх у вартовій службі.
4. (заст.) Кількість вибухової речовини, порохового заряду, необхідна для одного пострілу або вибуху.
1. Отримати заряд, накопичити енергію; набути електричного потенціалу.
2. Перен. Набратися сили, енергії, бадьорості, натхнення від когось або чогось.
3. Розм. Налаштуватися на певний стан, сповнитися якогось почуття або настрою.
4. Розм. Довго та наполегливо почати щось робити, зайнятися чимось із запалом.
1. Надати електричному пристрою, акумулятору тощо запасу енергії для роботи; наповнити електричним зарядом.
2. Приготувати до дії, вставивши боєприпаси (про вогнепальну зброю); закласти вибухівку для підриву.
3. Розпочати щось з енергією, натхненням, інтенсивно; дати поштовх, імпульс до дії (перен.).
4. Застосувати магічний чи обрядовий дії, щоб надати предмету певних властивостей (у повір’ях).
5. Розм. Поставити, встановити щось міцно, закріпити.
6. Розм. Сильно вдарити, штовхнути когось або щось.
7. Розм. Дати, передати комусь щось у великій кількості або швидко.
1. Набиратися, накопичувати енергії, сили для діяльності; відновлювати працездатність, бадьорість.
2. Отримувати електричний заряд (про батарею, акумулятор тощо).
3. (перен., розм.) Наповнюватися яким-небудь почуттям, настроєм, ідеєю; надихатися.
4. (заст.) Влаштовуватися, розташовуватися де-небудь для проживання, часто тимчасово; засідати (про установу, збори).
1. Надавати електричному пристрою, акумулятору, батарейці тощо запасу енергії для подальшої роботи.
2. Наповнювати чимось, що надає енергії, сили, активності; підбадьорювати, надихати.
3. Приводити механізм (наприклад, годинник, пружинний пристрій) у дію шляхом накручування, стискання пружини.
4. У військовій справі — готувати зброю (гармату, міномет тощо) до пострілу, вкладаючи в неї снаряд із зарядом.
5. У спорті (особливо в футболі) — здійснювати сильний, рішучий удар по м’ячу, зазвичай з метою забити гол.
1. Наявність електричного заряду в чомусь; величина цього заряду.
2. Фізична величина, що характеризує здатність тіла вступати в електромагнітну взаємодію; те саме, що електричний заряд.
3. Перен. насиченість чимось, що викликає сильний емоційний або енергетичний відгук; напруженість, емоційна інтенсивність.