Словник Української Мови
1. Набиратися, накопичувати енергії, сили для діяльності; відновлювати працездатність, бадьорість.
2. Отримувати електричний заряд (про батарею, акумулятор тощо).
3. (перен., розм.) Наповнюватися яким-небудь почуттям, настроєм, ідеєю; надихатися.
4. (заст.) Влаштовуватися, розташовуватися де-небудь для проживання, часто тимчасово; засідати (про установу, збори).
1. Надавати електричному пристрою, акумулятору, батарейці тощо запасу енергії для подальшої роботи.
2. Наповнювати чимось, що надає енергії, сили, активності; підбадьорювати, надихати.
3. Приводити механізм (наприклад, годинник, пружинний пристрій) у дію шляхом накручування, стискання пружини.
4. У військовій справі — готувати зброю (гармату, міномет тощо) до пострілу, вкладаючи в неї снаряд із зарядом.
5. У спорті (особливо в футболі) — здійснювати сильний, рішучий удар по м’ячу, зазвичай з метою забити гол.
1. Наявність електричного заряду в чомусь; величина цього заряду.
2. Фізична величина, що характеризує здатність тіла вступати в електромагнітну взаємодію; те саме, що електричний заряд.
3. Перен. насиченість чимось, що викликає сильний емоційний або енергетичний відгук; напруженість, емоційна інтенсивність.
1. Дія за значенням дієслова “заряджати” — наповнення, заповнення чогось енергією, паливом, боєприпасами або іншим матеріалом для подальшого використання (наприклад, зарядження акумулятора, зброї, пристрою).
2. Процес передачі електричного заряду тілу або накопичення електричної енергії в акумуляторі, батареї, конденсаторі.
3. (переносно) Надання чомусь інтенсивності, сили, енергії; наповнення певним змістом, настроєм або ідеєю (наприклад, зарядження атмосфери напругою).
4. (у техніці) Початкова операція для приведення механізму, приладу або системи в стан готовності до роботи.
5. (розм.) Приготування, налаштування себе або когось на певну діяльність, стан; психологічний настрій.
1. Який має електричний заряд; наелектризований.
2. Який містить заряд вибухової речовини (про снаряд, міну тощо).
3. Який має запас енергії, готовий до дії (про акумулятор, батарею тощо).
4. У переносному значенні: наповнений сильними емоціями, енергією, напружений; налаштований на щось.
1. Який призначений для заряджання або здійснює заряджання електричних пристроїв (наприклад, про зарядний пристрій).
2. Який надає енергії, сил, натхнення; що підбадьорює, активізує (переносне значення).
1. Набиратися, накопичувати енергії, сил; відновлювати працездатність, бадьорість.
2. (тех.) Наповнюватися електричним зарядом; набувати здатності до функціонування шляхом поповнення запасу енергії (про акумулятор, батарею тощо).
3. (перен., розм.) Наповнюватися яким-небудь почуттям, настроєм, бажанням діяти; надихатися.
1. Надавати електричному пристрою, акумулятору, батареї необхідного запасу енергії для подальшої роботи; наповнювати електричним зарядом.
2. Готувати до дії, наповнювати силою, енергією; налаштовувати на певний стан, активність.
3. У військовій справі — вкладати заряд у вогнепальну зброю або снаряд у артилерійську гармату, міномет тощо для пострілу.
4. Розмовне: наповнювати, заправляти (наприклад, запальничку рідиною, ліхтар газом).
1. Дія за значенням дієслова “заряджати” — надання електричного заряду, наповнення електричною енергією (акумулятора, батареї, пристрою).
2. Дія за значенням дієслова “заряджати” — закладання патрона, снаряда або палива в зброю, пристрій для пострілу чи роботи.
3. Переносно — надання сили, енергії, бадьорості; стимулювання, натхнення.
1. Кількість електрики, що зосереджена на тілі або в певному об’ємі простору; електричний заряд.
2. Кількість вибухової речовини, підготовлена для вибуху в певному місці (наприклад, у снаряді, міні, патроні).
3. Кількість пороху, необхідна для пострілу з вогнепальної зброї.
4. Переносно: запас енергії, сил, почуттів, що активізує, спонукає до дії (наприклад, працездатності, бадьорості).
5. У фізиці: величина, що характеризує інтенсивність взаємодії частинки з певним силовим полем (наприклад, електричний заряд).