зарядити

1. Надати електричному пристрою, акумулятору тощо запасу енергії для роботи; наповнити електричним зарядом.

2. Приготувати до дії, вставивши боєприпаси (про вогнепальну зброю); закласти вибухівку для підриву.

3. Розпочати щось з енергією, натхненням, інтенсивно; дати поштовх, імпульс до дії (перен.).

4. Застосувати магічний чи обрядовий дії, щоб надати предмету певних властивостей (у повір’ях).

5. Розм. Поставити, встановити щось міцно, закріпити.

6. Розм. Сильно вдарити, штовхнути когось або щось.

7. Розм. Дати, передати комусь щось у великій кількості або швидко.

Приклади вживання

Приклад 1:
Щоб зарядити провідник від нульо- вого заряду до q, треба виконати роботу 2 C 2 q C2 qdqC qdqA 22 00 qq ϕϕϕ ===== ∫∫ . Енергія зарядженого провідника числово дорівнює тій роботі, яку треба виконати, щоб зарядити цей провідник, тобто C2 q 2 q 2 CW 22 e === ϕϕ .
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”

Приклад 2:
Енергія зарядженого провідника числово дорівнює тій роботі, яку треба виконати, щоб зарядити цей провідник, тобто C2 q 2 q 2 CW 22 e === ϕϕ . Під час зарядження конденсатора витрачається робота із перенесенн я елек т- ричних зарядів з однієї обкладки на іншу.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”

Частина мови: дієслово () |