Древослів

Словник Української Мови

збуджувати

Буква

1. Приводити когось або щось у стан підвищеної активності, емоційного напруження, хвилювання.

2. Викликати, породжувати якесь почуття, переживання, бажання (наприклад, інтерес, цікавість, підозру).

3. Фізіол. Викликати підвищення функціональної активності органу, тканини або організму в цілому; стимулювати.

4. Фіз. Викликати появу електричного струму, електрорушійної сили або магнітного поля; створювати коливання в електричному колі.

5. Юр. Ініціювати, давати початок розгляду юридичної справи, питання; порушувати.

Приклади вживання

Приклад 1:
Вони є мірою магнітного індукти в- но зв’язку між двома контурами і характ е- ризують їх здатність збуджувати ЕРС ін- дукції в одному з них при зміні струму в другому. Розрахунки показують, що 2112 LL = .
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”

Приклад 2:
Нічого нема ганебнішого, як збуджувати ілюзії. А ще злочинніше бути розносником ідеалів.— Ідеалів?— Так, так, їх самих!
— Підмогильний Валер’ян, “Місто”

Приклад 3:
Це ж найпринадніше спинити увагу на пасивній людині, хотіти її, збуджувати й не задовольнятись. Єнські романтики були люди рафінованого смаку, вони проповідували кохання, як Sehnsucht: прагнути — не досягати.
— Домонтович В., “Доктор Серафікус”

Частина мови: дієслово () |

Більше записів