Значення
-
Властивість живої тканини, органу чи організму реагувати на подразнення зміною фізіологічного стану, що проявляється у виникненні збудження (імпульсу) і його проведенні; здатність до збудження.
-
(У психології) Вроджена або набута індивідуальна характеристика, що виражається в швидкості виникнення, силі та тривалості емоційних реакцій на подразники.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. збуджуваність, р. збуджуваності, д. збуджуваності, з. збуджуваність, о. збуджуваністю, м. збуджуваності, к. збуджуваносте