заряд

1. Кількість електрики, що зосереджена на тілі або в певному об’ємі простору; електричний заряд.

2. Кількість вибухової речовини, підготовлена для вибуху в певному місці (наприклад, у снаряді, міні, патроні).

3. Кількість пороху, необхідна для пострілу з вогнепальної зброї.

4. Переносно: запас енергії, сил, почуттів, що активізує, спонукає до дії (наприклад, працездатності, бадьорості).

5. У фізиці: величина, що характеризує інтенсивність взаємодії частинки з певним силовим полем (наприклад, електричний заряд).

Приклади вживання

Приклад 1:
Важко уявити, скільки мук, фізичних і моральних, йому довелося й доводиться терпіти, але його голубі очі не вицвіли і потужний енергетичний заряд від спілкування з ним не вичерпався. Про це свідчить його унікальний «музейний» рушник, на якому протягом кількох десятиліть розписувалися й розписуються його друзі та гості (ці автографи потім по писаному вишито нитками різних кольорів) — наочний посібник з історії нашого покоління.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”

Приклад 2:
В 1909 р. Р.Мілікен встановив кра т- ність електричного заряду деякому елем е- нтарному заряду е: eNq ⋅±= , де N=1, 2, 3… Було виявлено, що цей елемента р- ний заряд має величину 19106,1 −⋅ Кл. Ш. Кулон в 1785 р. експерименталь- но за допомогою крутильних терезів вст а- новив основний закон взаємодії нерухомих точкових електричних зарядів.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”

Приклад 3:
Точковим називається заряд, який зосереджений на тілі, лінійні розміри якого малі порівняно з відстанню до інших зар я- джених тіл, з якими він взаємодіє. Закон Кулона: сила електроста – тичної взаємодії між двома точковими електричними зарядами у вакуумі прямо пропорційна до добутку величин зарядів і обернено пропорційна до квадрата відста- ні між ними: 2 21 r qqkF = , де k – коефіцієнт пропорційності.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”

Частина мови: іменник (однина) |