Значення
-
НАБІЙ, -бою, чол.
-
Військ. Доза вибухової речовини (пороху) або готовий комплект для одного пострілу з вогнепальної зброї (гільза, капсуль, порох, куля або дріб). // Кількість вибухової речовини, необхідна для одного пострілу з гармати, міномета тощо.
-
Техн. Частина машини, механізму або пристрою, яка набивається, насипається чи вкладається всередину для виконання певної функції (наприклад, набій у друкарській машині, набій у фільтрі).
-
діал. Те саме, що на́бивка (у 1 знач.). // Візерунок, вибитий на тканині; набивна тканина.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. набій, р. набою, д. набоєві, з. набій, о. набоєм, м. набоєві, к. набою