Словник Української Мови
Заундан — власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області, Богородчанському районі.
Заундан — власна назва гірської вершини в Українських Карпатах (частина хребта Покутсько-Буковинські Карпати), розташованої в межах Івано-Франківської області.
1. У спосіб, властивий заумі (літературно-мистецькому напряму початку XX ст.): надмірно інтелектуалізовано, абстрактно, з навмисним ускладненням форми та змісту, що утруднює розуміння.
2. (У розмовному вживанні) Надто складно, незрозуміло, заплутано, абстрактно, позбавлено конкретики та ясності.
1. Пов’язаний із заумню, футуристичним напрямом у поезії початку XX століття, що характеризувався відмовою від традиційних мовних норм і логіки, використанням незрозумілих, часто придуманих слів для вираження «абсолютної» сутності явищ.
2. Надзвичайно складний для розуміння, надмірно абстрактний, навмисно ускладнений і незрозумілий (про мову, текст, твір мистецтва тощо).
1. (лінгв.) Мовний експеримент у футуризмі, що полягає у відмові від традиційних логіко-граматичних зв’язків і створенні тексту на основі звукових асоціацій, внутрішньої форми слова або довільно утворених звукосполучень для безпосереднього емоційно-образного впливу; заумна мова.
2. (у ширшому сенсі) Будь-який художній прийом або твір (поезія, проза), що навмисно порушує звичайні мовні норми та логіку для досягнення певного естетичного чи експресивного ефекту.
Заулюлюкатися — дієслово, що означає почати улюлюкати (видавати характерні звуки «улю-лю»), зазвичай у значенні голосно плакати або скаржитися, часто з відтінком тривалого або набридливого вираження горя, нудьги або незадоволення.
Заулюлюкати — почати улюлюкати, видавати характерні звуки “улю-лю”, щоб заспокоїти дитину, колищо її колихають або засипляють.
1. Зменшувально-пестлива форма до слова “заулок”: невелика, часто глуха або маловідома вуличка, провулок, що відгалужується від основної вулиці або розташована в глибині кварталу.
2. (переносно) Віддалене, заховане, малодоступне або маловідоме місце, куточок.
1. Вузька, коротка, часто глуха або непроїзна вулиця, провулок, що відходить від основної вулиці або розташований між будинками, дворами.
2. Запушена, віддалена або маловідома місцевість, глушина, закуток (переносно).
1. (про явище, факт, подію) Ставати помітним, привертати до себе увагу; фіксуватися спостереженням.
2. (про особу) Привертати до себе увагу своєю поведінкою, вчинками (зазвичай негативними); виявляти себе якимось чином.
1. Помічати щось, звертати увагу на щось, фіксувати в думках або на практиці.
2. Робити комусь зауваження, вказувати на недоліки, помилки або порушення порядку.
3. (у філософії та науці) Фіксувати, реєструвати явище або факт як об’єкт спостереження та вивчення.