Словник Української Мови
Буква
1. Помічати щось, звертати увагу на щось, фіксувати в думках або на практиці.
2. Робити комусь зауваження, вказувати на недоліки, помилки або порушення порядку.
3. (у філософії та науці) Фіксувати, реєструвати явище або факт як об’єкт спостереження та вивчення.
Приклад 1:
А якщо хтось щиросердий охочий, то може у деяких речовинах зауважувати дуже тонкий дивного цього початку промінь, який випускає у мороці вранішня зоря. Гляньмо, наприклад, на рибу, названу у римлян remora, тобто затримування.
— Тютюнник Григорій, “Вир”