1. Пов’язаний із заумню, футуристичним напрямом у поезії початку XX століття, що характеризувався відмовою від традиційних мовних норм і логіки, використанням незрозумілих, часто придуманих слів для вираження «абсолютної» сутності явищ.
2. Надзвичайно складний для розуміння, надмірно абстрактний, навмисно ускладнений і незрозумілий (про мову, текст, твір мистецтва тощо).