1. Вузька, коротка, часто глуха або непроїзна вулиця, провулок, що відходить від основної вулиці або розташований між будинками, дворами.
2. Запушена, віддалена або маловідома місцевість, глушина, закуток (переносно).
заулок
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Дзвiн, грюк рев заполонили кожний заулок. Над городом нависли велетнi пiвденно-захiдних хмар.
— Невідомий автор, “187 Sini Ietiudi Mikola Khvil Ovii”
Приклад 2:
ЗАУЛОК З сiверких левад бреде осiнь. На заулок насiдає сивий присмерк.
— Невідомий автор, “187 Sini Ietiudi Mikola Khvil Ovii”
Приклад 3:
На заулок насiдає сивий присмерк. Але на сходi починається день.
— Невідомий автор, “187 Sini Ietiudi Mikola Khvil Ovii”
Частина мови: іменник (однина) |