1. (діал.) Ставати міщанином, набувати міщанських звичаїв, поглядів або способу життя.
2. (перен., зневажл.) Ставати дрібнобуржуазним, обмеженим, звичайним, втрачати широту поглядів або духовність.
-
зміщання
1. Власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області, Калуському районі.
2. (рідко) Дія за значенням дієслова “зміщати”; переміщення, зсув чогось з попереднього місця або положення.
-
зміщанитися
1. (заст.) Стати міщанином, набути міщанського звання або прав.
2. (перен., зневажл.) Набути міщанського світогляду, звичок, поведінки; стати обмеженим, дрібнобуржуазним, схильним до споживацтва та банальності.
-
змішувач-зволожувач
Пристрій або система для підготовки повітря в системах вентиляції та кондиціонування, що одночасно виконує дві функції: змішування потоків повітря (наприклад, зовнішнього та рециркуляційного) та його зволоження до заданих параметрів.
-
змішувач
Пристрій або механізм, призначений для об’єднання, поєднання різних речовин, компонентів або потоків з метою отримання однорідної суміші.
Елемент сантехнічної арматури, за допомогою якого регулюють співвідношення та температуру води, що надходить від гарячого та холодного трубопроводів.
Особа, яка займається змішуванням чого-небудь (наприклад, компонентів бетону, харчових інгредієнтів тощо).
-
змішуватися
1. Втрачати чіткість, виразність, ставати невиразним, невиразним (про контури, лінії, фарби тощо).
2. Поєднуватися, з’єднуватися в одне ціле, втрачаючи самостійність, відмінність; перемішуватися.
3. Вступати в контакт, спілкування з кимось; знайомитися, сходитися з людьми.
4. Втручатися в щось, брати участь у чомусь (зазвичай небажаному).
-
змішувати
1. Поєднувати різні речі, речовини або елементи, перемішуючи їх між собою так, щоб вони утворили єдину масу або суміш.
2. Сполучати, поєднувати різні явища, поняття, властивості тощо, що зазвичай не поєднуються, утворюючи щось нове або гібридне.
3. У математиці — виконувати операцію змішування, наприклад, при розв’язанні задач на суміші.
4. У техніці та хімії — об’єднувати різні компоненти шляхом механічного перемішування для досягнення однорідності.
-
змішуваність
1. Властивість або стан сумісності різних елементів, які можуть поєднуватися, взаємодіяти або утворювати однорідну суміш без розшарування або хімічних реакцій (у фізиці, хімії, техніці).
2. У демографії та соціології — характеристика структури населення, що відображає ступінь інтеграції та взаємодії між різними соціальними, етнічними, релігійними групами в межах певної спільноти або території.
3. У математиці — властивість динамічних систем, що характеризує ергодичну поведінку та хаотичне перемішування траєкторій у фазовому просторі.
-
змішування
Процес об’єднання, поєднання різних речовин, елементів або компонентів у єдину масу з втратою їхньої початкової окремішності.
У переносному значенні — поєднання різних явищ, понять, стилів або впливів, що призводить до утворення чогось нового, гібридного.
У техніці та технології — операція або технологічний процес інтенсивного перемішування рідин, сипких матеріалів або тіл для отримання однорідної суміші.
-
змішуваний
1. Який може бути змішаний з чимось іншим або утворювати суміш.
2. У хімії та техніці: такий, що складається з різних речовин або компонентів, які можна поєднати в однорідну масу.
3. У ботаніці (про рослини): такий, що має ознаки, властиві різним видам, сортам або формам, що виник внаслідок схрещування.